Проблема (передумови, обґрунтування необхідності реалізації проекту): Колоректальний рак (рак прямої та товстої кишки) посідає третє місце за частотою серед онкопатології, однаково у чоловіків та жінок. Щороку в Україні вияляють 37 нових випадків колоректального раку на 100 тис. населення, переважно на пізніх стадіях (III – IV стадії), що ускладнює або унеможливлює їх радикальне виліковування (медичний аспект проблеми), а також значно збільшує витрати на їх лікування та реабілітацію (економічний аспект проблеми).

Мета проекту: Зниження смертності від колоректального раку шляхом його раннього виявлення.

Пропоноване рішення щодо розв’язування проблеми і його обґрунтування: Вирішальне значення у радикальному вирішенні проблеми колоректального раку має його рання діагностика.
Раннє виявлення колоректального раку пов’язане із двома моментами: по перше, із щорічним повним проктологічним обстеженням всіх чоловіків і жінок після 40 років із проведенням аноскопії та сигмоскопії (скринінг). Аноскопія – це метод візуалізації кінцевого відділу прямої кишки, включно з анальним каналом, до 10 см. Вона дозволяє виявляти понад 90 % раку прямої кишки та анального каналу.
Сигмоскопія дозволяє огляд кінцевого відділу товстої кишки до 30 см та забезпечує діагностику понад 70 % раку товстої кишки. Проект свідомо передбачає проведення саме сигмоскопії, а не ректороманоскопії, оскільки при порівняно однаковій вартості обидвох методів обстеження сигмоскопія має ряд переваг, зокрема:
- використання одноразових стерильних сигмоскопів знижує ризик інфікування (в першу чергу – вірусними гепатитами, ВІЛ-інфекцією), в той час як ректороманоскопія потребує стерилізації апарата після кожної процедури (мінімум 90 хвилин);
- менший діаметр сигмоскопа (18 мм у сигмоскопа проти 36 мм у ректороманоскопа) зменшує відчуття дискомфорту та можливість виникнення ускладнень під час процедури;
- менша тривалість сигмоскопії дозволяє провести обстеження більшої кількості пацієнтів за певний час;
- використання якісних світловодів при сигмоскопії значно покращує візуалізацію кишечника.

По друге, із вчасним виявленням, біопсією та гістологічним дослідженням анальних поліпів, які, як правило, не викликають ніяких симптомів. Анальні поліпи є однією із важливих передумов виникнення раку прямої кишки. Вони являють собою доброякісну пухлину, але можуть перетворюватися в рак.
Скринінг пропонується почати із обстеження 1000 жителів м. Тернополя, які зареєструються першими. Зважаючи на статистику, під час таких досліджень у 7 % випадків виявляють анальні поліпи. Відповідно проектом передбачено проведення біопсії та гістологічного дослідження анальних поліпів у 70 пацієнтів.
При цьому передбачено проведення біопсії із використанням радіохвильового методу, який має ряд переваг (медичних, соціальних та економічних) перед видаленням поліпа механічним скальпелем, зокрема:
- можливість здійснення процедури в амбулаторних умовах, а не в стаціонарі;
- немає необхідності в проведенні операції та наркозу;
- зниження тривалості процедури біопсії з 40-60 хвилин за допомогою механічного скальпеля до 10-20 хвилин за допомогою радіохвильового методу;
- зменшення розміру ранового дефекту за рахунок щадного видалення м’яких тканин при радіохвильовому методі;
- швидше загоювання рани за рахунок відсутності ефекту «руйнування тканин»;
- зниження тривалості реабілітації після проведення процедури з 30-40 днів до 7-14 днів;
- період реабілітації не потребує використання знеболюючих засобів, оскільки больовий синдром у більшості випадках відсутній;
- немає необхідності у видачі листка тимчасової непрацездатності, пацієнти продовжують займатися звичною для них діяльністю.

План заходів з реалізації проекту (роботи, послуги):
- Організація та проведення реєстрації пацієнтів для проведення скринінгу.
- Організація та проведення інформування жителів м. Тернополя про проведення скринінгу.
- Проведення скринінгового проктологічного обстеження, при необхідності – із радіохвильовою біопсією анальних поліпів та їхнім гістологічним дослідженням.
- Звітування.

Жителі м. Тернополя понад 40 років (чоловіки і жінки)

Ключові показники оцінки результату проекту:
Медико-соціальні:
1. Загальна кількість пацієнтів, які пройшли скринінг n.
2. Кількість пацієнтів, у яких виявлено колоректальний рак при аноскопії або сигмоскопії (абсолютний показник nвіз.р. та відносний
Nвіз.р. = nвіз.р. х 100 % / n).
3. Кількість пацієнтів, у яких виявлено анальний поліп (абсолютний показник nан.п. та відносний Nан.п. = nан.п. х 100 % / n).
4. Кількість пацієнтів, у яких виявлено колоректальний рак при гістологічному обстеженні анального поліпа (абсолютний показник nгіст.р. та відносний Nгіст.р. = nгіст.р. х 100 % / n).
5. Загальна кількість пацієнтів, у яких виявлено колоректальний рак (абсолютний показник nкол.р. = nвіз.р. + nгіст.р. та відносний
Nкол.р. = nкол.р. х 100 % / n).
6. Кількість пацієнтів, у яких виявлено іншу проктологічну патологію (абсолютний показник nпрокт.ін. та відносний
Nпрокт.ін. = nпрокт.ін. х 100 % / n).
7. Загальна кількість пацієнтів, у яких виявлено проктологічну патологію (абсолютний показник nпрокт.заг. та відносний
Nпрокт.заг. = nпрокт.заг. х 100 % / n).

Дані показники дають реальну картину проктологічної захворюваності в м. Тернополі. На сьогодні вона відсутня, оскільки фактично показники захворюваності визначаються лише по даних звернень пацієнтів з метою лікування, часто на пізніх стадіях захворювань, і не завжди включені в офіційну статистику.

Медико-економічні:
8. Витрати, необхідні для щорічного скринінгу населення м. Тернополя на виявлення колоректального раку та іншої проктологічної патології
(S = Sn х n40 / n, де Sn – фактичні витрати для проведення скринінгу в межах проекту, n40 – населення м. Тернополя понад 40 років).

Даний показник має найважливіше значення в медичній економіці, а саме для планування витрат на медичне забезпечення в системі охорони здоров’я профілактичного спрямування. Він дасть змогу адекватно спрогнозувати реальні потреби м. Тернополя у наданні проктологічної допомоги та приблизно оцінити можливі потреби в інших галузях медицини.