Якість водного середовища у гідроекосистемі водосховища «Тернопільський став» формується під впливом природних і господарських умов стоку на водозаборі, кількості і якості стічних вод та інших джерел забруднення водойми, а також процесів, що протікають у самому водосховищі, які значною мірою визначаються його гідробіологічними особливостями, зокрема, складом живих істот, насамперед водоростей і вищих водних рослин, які є основними продуцентами органічних речовин у водоймі та очищувачами води. Оскільки кожний вид досить жорстко пов’язаний із специфічним набором зовнішніх чинників, то динаміка рослинних угруповань під впливом тривалих (багаторічних) змін середовища у такій екосистемі виявлена як на рівні асоціацій, так і у окремих видів. Відбувається заміщення одних видів іншими, випадання деяких видів із структури угруповання, зміна просторової організації ценозів, біомаси рослин, їх хімічного складу. Негативний вплив водоростей, переважно із відділу Cyanophyta, має місце при їх інтенсивному розвитку внаслідок надходження у воду великої кількості біогенних елементів. Масовий розвиток синьозелених водоростей є екологічно небезпечним і призводить за високих температур та надходження надлишкових кількостей сполук азоту, фосфору і важких металів до значного забруднення водойми. Синьо-зелені водорості у липні-серпні викликають «цвітіння» водойми, що спричиняє токсичне забруднення (виділяється до 700 токсичних речовин), яке вбиває водних тварин, передусім, мальків риб, та може призвести до екологічної катастрофи водойми через розвиток процесів гниття органічної речовини.
Нами встановлено, що в «Тернопільському ставі» інтенсивне формування надлишкової первинної продукції, яка повністю не використовується біотою екосистеми та у разі зниження вмісту кисню та високих температур, посилює евтрофікаційні процеси («цвітіння»). Поява у водоймі евтрофних видів вищих рослин, тобто тих що потребують для свого зростання збільшеного вмісту поживних речовин, насамперед азоту та фосфору, є показником алохтонного забруднення, що унаслідок евтрофікації потім набуває автохтонного характеру.
Разом з тим, у водосховищі відбуваються процеси самоочищення, що пов’язані, передусім, з повноцінним і збалансованим функціонуванням усіх ланок екосистеми такого типу, включно із водоростями, співвідношення яких (видів водоростей) є основним чинником самоочищення та якості води. Останніми роками поява у водоймі евтрофних видів рослин є показником стійкого забруднення («цвітіння») і погрішення екологічного стану ставу, у зв’язку з чим потрібно відновити екологічно оптимальний альгологічний баланс.

Мешканці та гості міста: створення рекреаційної та туристичної зони високої якості і комфорту, любительська риболовля, водні види спорту.

«Тернопільске водосховище» є екологічним ядром, якість води у якому та р. Серет формується, зокрема за рахунок альгологічного балансу (співвідношення певних видів водоростей), що є основним чинником самоочищення води. Останніми роками спостерігається стійке забруднення («цвітіння») і погрішення екологічного стану ставу як наслідок появи у водоймі евтрофних видів рослин.
На основі оригінальних попередніх наукових розробок, отриманих і запантентованих молодими вченими «Лабораторії екотоксикології і біомониторингу» ТНПУ ім. В. Гнатюка, нами пропонується за допомогою методу альголізації ‒ процесу біотехнологічного розмноження та вселення у водойму оригінальних штамів водоростей і вищих видів рослин ‒ етапно інтродукувати організми-акумулятори біогенів, що призупинять «цвітіння води» та забезпечать її придатність для рекреаційного, комунально-побутового та рибогосподарського використання.

• забезпечення сталості альгологічного та фітоценотичного стану екосистеми «Тернопільський став», водойм парку «Топільче» та р. Серет в межах м. Тернопіль, підвищення її екологічної стійкості і біорізноманіття;
• покращення якості води екосистеми водосховища «Тернопільський став»;
• розширення можливостей рекреаційного та господарського використання водних і біоресурсів водосховища «Тернопільський став» у відповідності з вимогами у екологічних нормативів України та Водної рамкової директиви ЄС 2000/6.

Інтродукція біомаси одноклітинних зелених водоростей, висадження біогенно-кумулятивних вищих рослин у поєднанні з аерацією, що є біотехнологією, заснованою на природних процесах самоочищення, властивих водним екосистемам.

1. Створення промислового біореактора для отримання біомаси культур одноклітинних зелених водоростей;
2. Нарощення біомаси одноклітинних зелених водоростей у сконструйованому (авторському) біореакторі неперервного культивування;
3. Інтродукція організмів-аеробів (зелені водорості, вищі рослини), організмів-акумуляторів біогенів (насамперед, азоту і фосфору) у водойми та біоплато та організмів-фільтраторів (рослини-ремедіанти),
4. Залучення студентської та учнівської молоді (МАН, ОЕНЦ, МГО) до виконання проекту шляхом організації екскурсій, конференцій, проведення наукових досліджень.