Проект базується на засадах "Громадянська освіта", "Громадянська наука" для вирішення екологічних проблем міста та регіону загалом.
В рамках ініціативи ентузіасти краю, містяни матимуть змогу поширювати з різних куточків міста, обмінюватись результати власних вимірювань фізико-хімічних показників приземного шару атмосфери з метою формування єдиної відкритої бази даних його стану, а відтак отримають інструмент для прийняття рішень.
У перспективі проект можна використати для створення суб’єктами системи екомоніторину регіонального центру екологічного моніторингу для оцінки екологічної ситуації в місті та області, впровадження уніфікованих методик стану атмосферного повітря та адаптації системи екомоніторингу до європейських вимог.

Існуючі на сьогоднішній день документально та науково підтвердженні міжнародні моніторингові та епідеміологічні дослідження, доводять негативний вплив на здоров'я людини (зростання частки захворювань та смертності від респіраторної та серцево-судинної патології) ЗЧ з аеродинамічним розміром 10 мкм (PM 10) та 2,5 мкм (PM 2.5) . Їх наявність в атмосферному повітрі, в основному, обумовлена горінням палива стаціонарних установках (40-55 %); технологічними процесами в промисловості (15-30 %) та автотранспортом (10-25 %) .
В Україні, на відміну від більшості країн Європи, США, Центральної Азії не здійснюється моніторинг зважених часток з діаметром менше 10 мкм.
Одним з перспективних підходів до вирішення цих проблем сьогодні є, перш за все, розробка відкритих інструментів моніторингу навколишнього середовища (апаратних засобів, програмного забезпечення і т.д.) та залучення громадян до їх конструювання , обміну даними про стан повітряного середовища урбанізованих територій тощо.

Розробка прототипу апаратного засобу та on-line платформи, яка би завдяки відкритості, інтеграційним можливостям, легкості у конструюванні та інформативності, дозволяла б здійснювати моніторинг приземного шару атмосфери (зони дихання людини) м.Тернопіль, Це надасть можливість громаді міста самостійно оцінювати його стан та приймати відповідні рішення.
В перспективі, це дозволить збільшити частку залучених осіб, з числа пересічних громадян (громадянське суспільство), до моніторингу, обміну даними (з такими міжнарожними проектами як «Luftdaten» (Німеччина), «Exploring Salt Lake City's Air Quality» (США) та ін.) про стан повітряного середовища м.Тернопіль з метою удосконалення системи управління якістю повітря міста.

В лютому 2016 р. парламент ратифікував Київський протокол до Орхуської Конвенції (конвенція Європейської Економічної Комісії ООН про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля). Згідно цього рішення тепер Україна зобов’язана впровадити загальнодержавну публічну електронну систему кадастрів викидів забруднюючих речовин (включно з даними по PM2.5 та PM10) та згодом приєднатися до європейської системи моніторингу стану довкілля E-PRTR (European Pollutant Release and Transfer Register).
Наразі жоден з постів спостереження в Україні не обладнаний необхідним апаратним та програмним забезпеченням та не підключений до міжнародних баз даних.
Пропонована нами система вимірювань складається з датчиків (МД), підключених до системи обробки їх сигналів – програмованих мікроконтролерів . Усі дані, що надходять з МД, містять інформацію про температуру (−40 до +85°C, ±0,5°C), відносну вологість повітря (0–100%, ±3%), атмосферний тиск (300-1100 гПа, ±1,0° гПа), рівень СО2 (0.04% до 2%), концентрацію ЗЧ (ЗЧ 2.5, ЗЧ 10, мкг/м3), NO2, SO2, CO, летких органічних сполук тощо у приземному шарі атмосфери, виводяться та аналізуються в реальному часі, засобами on-line платформ.

Етапи:
1. Створення та тестування прототипу апаратного забезпечення з вимірювання фізико-хімічних показників повітряного середовища із залученням фахівців закладів профтехосвіти, закладів вищої освіти міста Тернопіль і використання іноземного досвіду.
2. Розробка on-line платформи (адаптація чи інтеграція в існуючі світові аналоги), яка б забезпечила візуалізацію, обмін даними, сприяла формуванню спільноти користувачів, котрі стимулюють постійне її вдосконалення.
3. Просвітницька діяльність. Залучення містян до конструювання, обміну досвідом, удосконалення системи моніторингу якості повітря через систему тематичних воркшопів семінарів, тренінгів, лекцій, круглих столів, створення інтернет-спільнот, використання власного сайту (Ternopol Citizen Eco-Monitoring).
4. Розробка методичних матеріалів (типу DIY – do it yourself), медійний супровід.
5. Тестування можливостей платформи, визначення ключових точок розташування апаратних засобів аналізу повітряного середовища на теритирії міста враховуючи сучасну та перспективну інфраструктру Тернополя та потреби громади.
6. Інтеграція показників, що вимірюються (для їх представлення) у відкриті бази даних якості атмостферного повітря.