За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі налічується понад 285 млн людей, які страждають від порушень зору, з них 45 млн — незрячі. В Україні точних даних стосовно кількості таких осіб немає, неофіційно їх приблизно 100 тис., з яких більше тисячі в Тернопільській обл. та 300 у м. Тернополі. Незрячі люди читають книги шрифтом Брайля, слухають радіо, відчувають запахи навколишнього світу, але зрозуміти суть фільмів можуть тільки за допомогою використання спеціальної технології тифлокоментування.
В Україні немає законодавчої бази, яка зобов’язувала б кіновиробників робити фільми доступними для усіх. Відсутня і практика використання цієї технології. Усе, що зроблено до цього часу, — це одиниці стрічок із тифлокоментарем. Сьогодні стоїть гостра потреба в створенні якісного тифлоперекладу, розширюючи перелік україномовного rsyjпродукту.
У м. Тернополі вже проводилися кінопокази для незрячих людей (фільми «Доторкнись і побач» та «Я бачу»), також є можливість отримати технічну та організаційну підтримку (КП «Кінодністер», Тернопільське обласне радіо, кінотеатр Палац кіно), а зараз створюється тифлокоментар до фільму «Червоний» (2017 р., режисер Заза Буадзе).

У світі фільми з використанням тифлокоментаря створюються давно, натомість в Україні їх почали робити тільки з 2013 р. Першим був мультфільм «Сонячний коровай», який був створений на громадських засадах у Львові. Фільмів з україномовними тифлокоментарями для незрячих людей усього декілька: «Поводир», «Щоденник пам’яті», «Я бачу», «Доторкнись і побач». У 2018 р. відбувся кінопоказ нового документального фільму із тифлоперекладом «Віддалений гавкіт собак». Ще є близько 30 мультфільмів. Те, до чого незрячі люди мають доступ, — це в основному російський продукт із тифлокоментарем.
В Україні є багато класичних і сучасних фільмів — шедеврів кінематографії, яким можна дати нове дихання за рахунок впровадження спеціальної технології тифлокоментування. Водночас значна частина наших незрячих співвітчизників, які відчувають себе десоціалізованими, зможуть отримати до них доступ.

Мета проекту полягає у створенні тифлокоментаря до україномовних фільмів та організація їх показу в інклюзивносму форматі.

Фільми з тифлокоментарями в кінотеатрах, на жаль, практично не демонструють. Але цю справу необхідно просувати, щоб всі мали змогу провести цікаво дозвілля, сходити в кінотеатр, посидіти разом з іншими людьми чи навіть просто пожувати поп-корн.
Реалізація проекту дасть змогу надати можливість людям із вадами зору отримати доступ до нових фільмів із тифлокоментарем, а з огляду на великі масштаби вітчизняної кіноіндустрії, обмінюватися досвідом створення таких фільмів і поширювати практику на всій території України.

Механізм реалізації проекту включатиме дві складові. Перша — переведення фільмів із використанням спеціальної технології тифлокоментування (пошук місць для тифлокоментарів у фільмах, написання тифлосценарію, озвучення в студії, «склеювання» позакадрового голосу і фільму, тестування тощо). Друга — проведення самих кінопоказів (допомога в транспортуванні незрячих людей, організація кінопоказу тощо).
Перший фільм, за який варто взятися, може бути український біографічний художній кінофільм, присвячений Тарасу Шевченку «Сон» (1964 р., режисер Володимир Денисенко). У разі успішної реалізації цього етапу, наступними для створення тифлокоментаря можуть бути «Тіні забутих предків» (1965 р., режисер Сергій Параджанов), «Нескорений» (2000 р., режисер Олесь Янчук).